Зворотний DNS (записи PTR)
Зворотний DNS — це імʼя хоста, яке отримує той, хто питає: «Яке імʼя стоїть за цим IP?» Це протилежність звичайному DNS-розвʼязанню. Записи містяться в окремому дереві (in-addr.arpa. для IPv4, ip6.arpa. для IPv6) і є авторитативними для блоку IP, який вони охоплюють.
Для більшості VM достатньо зворотного DNS за замовчуванням. Налаштуйте власний PTR, коли:
- Ви запускаєте поштовий сервер. Більшість великих поштових провайдерів відхиляють листи з IP, чий PTR не збігається з прямим DNS імені хоста відправника. Без відповідного PTR частка доставлених листів падає до нуля.
- Партнер додав вас до списку дозволених за ідентифікацією на основі PTR. Деякі фаєрволи для вхідного TCP перевіряють адресу спершу зворотним, а потім прямим DNS-запитом.
Налаштувати його можна двома способами:
- Для плаваючого IP.
PUT /api/v1/ptr/records/set/{floatingip_id}встановлює або замінює його PTR, а цільове імʼя хоста передається вptrdname;PUT /api/v1/ptr/records/unset/{floatingip_id}видаляє PTR. ID має формат<region>:<floating-ip-id>. - У зворотній зоні, якою володіє ваш проєкт.
POST /api/v1/zones/{zone_id}/ptr/додає набір записів PTR дляip, а цільове імʼя хоста передається вrecords.
Що далі
- Плаваючі IP — виділені IP, для яких налаштовують PTR.
- DNS-зони і DNS-записи — бік прямого DNS.